Молитва вірш про маму

Полное описание: Молитва вірш про маму специально для наших уважаемых читателей.

Каталог статей

МОЛИТВА ЗА МАМУ

Є в мене найкраща на світі матуся,
За неї до Тебе, Пречиста, молюся.

Молюся устами, молюся серденьком
До Тебе, небесна Ісусова Ненько.

Благаю у Тебе дрібними словами
Опіки та ласки для любої мами.

Пошли їй не скарби, а щастя і долю,
Щоб дні їй минали без смутку, без болю.

Рятуй від недуги матусеньку милу,
Даруй їй здоров’я, рукам подай силу,

Щоб вивела діток у світ та й у люди,
Щоб ними раділа-пишалась усюди.

За це я складаю в молитві долоні
До Тебе, Царице, на соняшнім троні.

НА СВЯТО МАТЕРІ

Мамо, ти — як сонце вліті!
Ти — з усіх найкраща нам!
І тебе нікому в світі
І нізащо не віддам!

Ти до школи будиш вранці,
Вариш нам смачний обід,
Вчиш мене народних танців,
Вчиш, що слід, а що не слід.

Ти завжди, матусю, з нами,
Від біди нас бережеш.
Хочу я на Свято Мами
Щось для тебе дати теж.

Я взяла з своєї «свинки»
Доляр двадцять — все, що мала,
І купила три хустинки!
Дві години вибирала!

Це, звичайно, не багато,
Й щоб Твоє відзначить Свято,
Я для Тебе, мамцю мила,
Віршика цього завчила.

Є ще й третій подарунок:
Мамі в щічку поцілунок.

Усміхнися, сонечко, з неба з висоти,
Нашу любу матінку нам озолоти!

Розцвітайте, вийтеся, запашні квітки,
Устеліть листочками мамині стежки.

Рідна наша матінко, довго нам живи,
А ти її, Господи, поблагослови!

ЩО В СВІТІ НАЙКРАЩЕ?

«Що в світі найкраще?» — таке запитання поставив один часопис у Швеції. Читачі часопису надіслали тисячі відповідей, але нагородою відзначено тільки дві відповіді. Першу нагороду дано за відповідь: «Найкраще в світі — це мамині очі».

О. Цукорник
МАТУСЮ КОХАНА!

Матусю кохана,
Мов сонечко ясне,
Яка Ти нам люба,
Яка Ти нам красна!

Все молимо Бога
За Тебе й за Тата,
Щоб дав Вам здоров’я
І сили багато.

За матірне серце,
За щиру опіку
Будь благословенна
Віднині довіку!

Ще в колисцi немовля
Слово «мама» вимовля.
Найдорожче в свiтi слово
Так звучить у рiднiй мовi.
Мати, матiнка, матуся,
Мама, мамочка, мамуся.
Називаю тебе я,
Рiдна ненечко моя!

Василь СИМОНЕНКО
МАТЕРІ

В хаті сонячний промінь косо
На долівку ляга з вікна.
Твої чорні шовкові коси
Припорошила вже сивина.

Легкі зморшки обличчя вкрили —
Це життя трудового плід.
Але в кожному русі — сила,
В очах юності видно слід.

Я таку тебе завжди бачу,
Образ в серці такий несу —
Материнську любов гарячу
І твоєї душі красу.

Я хотів би, як ти, прожити,
Щоб не тліти, а завжди горіть,
Щоб уміти, як ти, любити,
Ненавидіть, як ти, уміть.

Наталка ПОЗНЯК
МАМИНА МОЛИТВА

Навчіть мене молитись, мамо,
Не за себе — за цілий світ.
Не словом — Вашими піснями,
Що Ви плекали стільки літ.
Навчіть мене людей любити
Без заздрості і без образ,
Щоб в глибині очей відкритих
Вогонь довіри не погас.

Мамина молитва,
Як любов свята.
Мамина молитва
В дітях вироста.
Помолюся Богу
В світанковий час,
Щоб усі тривоги
Обминали Вас.

Щодня лечу до вас думками
І сповідаюсь, як землі.
І пахне вашими руками
Хліб на ранковому столі.
Коли душа до неба лине,
Я зачудовано мовчу.
«Помилуй, Господи, Вкраїну», —
За вами тихо шепочу.

ХТО ІЗ НАС ДОДЕРЖАВ СЛОВА?

Як торік був Мамин День,
день вітання і пісень,
то хороші подарунки,
і вишиванки, й малюнки,
гарні китиці квіток
мала мама від діток.

Всі ви маму цілували,
всі ви мамі обіцяли:

«Будем чемні з цього дня
і слухняними щодня.
Даємо тобі ми слово
все робити без відмови
і послухатись ураз,
тільки скажеш що до нас».
З того часу рік минає,
і дитина кожна знає:

Мамин День приходить знову.
Хто із вас додержав слова,
обіцянок не забув,
хто слухняним завжди був?

НА СВЯТО МАТУСІ

Ой, яка ж бо Ти, Матусю,
Дорога та мила,
Того словечком сказати
Не моя ще сила..

Мов те сонечко на небі,
В лузі квітка красна,
Так Матуся в нашій хаті
Добра все та ясна.
Ясне сонце світить з неба,
Веселить та гріє —
В рідній хаті при Матусі
Кожне з нас радіє.

Під опікою Матусі
Весело гуляю —
Що то холод, що то голод,
Що біда — не знаю.

Над усіх, над все у світі
Матінку кохаю,
А в оце велике свято
Гараздом вітаю:

Без журби та й у здоров’ї
Жити дай Вам, Боже!
А віддячитись Матусі
Бог мені поможе .

Молитва за маму

Молитва за маму

В моей душе навек святое «Мама» —
Сокрыто драгоценностью в ларце,
На свете нет целительней бальзама,
Чем мамины объятья на крыльце

Никто не ждет как ты, моя родная,
Никто не любит так, как любишь ты,
От взгляда твоего я расцветаю
И от твоей душевной красоты.

Кого благодарить, не знаю, мама
За то, что ты здорова и жива,
Создателю не шлются телеграммы,
Но есть молитвы теплые слова:

Молюсь за твое счастье и здоровье,
За то, чтоб неудача обошла,
Со всей свой дочернею любовью
Молюсь, чтоб долго-долго ты жила,

Чтоб вырастила внуков ты счастливых,
И правнуков на руки приняла,
Что б ты старела медленно, красиво!
И легкою походочкой плыла

По щедрой жизни ласковому морю,
Не знала шторма, бурь и непогод,
Смеялась от рассказанных историй
Своих друзей, внучат, и каждый год

Ты новою поддержкой обрастала
От близких, от друзей и от родных,
И чтобы никогда не забывала
Что ты любима мной за семерых

Самодельная молитва

Да простит меня церковь, да простит меня Бог,
Если что-то не так я в мольбе повторяю.
Только каждое утро я словами встречаю,
Теми, что из души разродиться я смог.

Господи, спаси и сохрани моих Родителей,
Господи, отведи беды и несчастья
От моей Мамы и от моего Папы.

Господи, дай здоровье моим Родителям.
Господи, отведи болезни и несчастные случаи
От моей Мамы и от моего Папы.

Господи, помоги в трудную минуту моим Родителям.
Господи, дай везение и достаток
Моей Маме и моему Папе.

авт. Евгений Швачкин

Морщинки мудрости и доброты у век,
Любовь в глазах — тепло родного храма.
Цветок, алмаз, бесценный человек,
Моя любимая и дорогая — МАМА !

Молитва за маму

Отведи от неё недуги,
Все болезни её исцели.
Поцелую мамины руки
И Тебе поклонюсь до земли.

Будь к ней милостив, Боже Святый,
Укрепи её силы и дух.
Бог-Спаситель, за нас распятый,
Не отринь, приклони Свой слух

Ты к молитве моей тревожной,
Ради Мати Пречистой Твоей.
Всё, Господь, для Тебя возможно.
Ты же слышишь молитвы детей.

Читайте так же:  Молитва если муж разлюбил

Не оставь, Господь, мою маму,
Исцели её, благослови,
Мою милую, добрую самую.
Благодать ей Свою яви.

Господь, прошу тебя, благослови

Господь, прошу тебя, благослови
Ту Женщину, что Жизнь мне подарила,
Отдавшую большую часть Души,
Что столь Любви своей в меня вложила.

Прошу тебя, Господь, благослови,
Свет-Женщину, что Мамою зовется,
Дай Боже ей — Добра, Тепла, Любви,
Пусть вложенное ей вдвойне вернётся.

Я благодарна ей, Господь, за всё —
За ночь без сна и слезы на подушке,
За детство беззаботное своё,
За вкусный борщ, красивые игрушки,

Я помню всё из детства, каждый миг,
И с благодарностью то время вспоминаю,
Её, Всевышний, ты благослови,
Здоровья Маме дай, я умоляю!

Я повзрослела, сыновья свои,
Но без её тепла я замерзаю,
И если шторм иль буря на пути,
Как в детстве — снова к Маме прибегаю,

Закрыв от бед меня своим крылом,
Всегда поддержит делом или словом,
Благослови её, Господь, за то,
Что в жизни мне опора и основа.

Молитва об исцелении мамы

Сбереги её, Господи Боже,
Помоги ей беду одолеть,
В мире нет человека дороже
И не будет отныне и впредь,

Милосердный мой Господи Боже,
Укрепи её и исцели,
Снизойди на больничное ложе
И печали её утоли,

Во спасение, Господи Боже,
Светлых ангелов к ней призови,-
Пусть надежду и веру умножит
Всемогущее слово Любви,

Ты ведь слышишь, о Господи Боже!
И прошу я тебя, и молю,
И пытаю тебя, и тревожу
За болящую маму мою.

Молитвы о маме в стихах с картинками

Мама ‒ это главная святыня в каждой семье.
Эмоционально насыщенная молитва о матери, идущая
от самого сердца, несёт в себе огромную сакральную силу.

#1
Молитва о маме

Господь, прошу Тебя, благослови
Ту женщину, что жизнь мне подарила,
Отдавшую большую часть души,
Что столь любви своей в меня вложила.

Прошу Тебя, Господь, благослови
Свет-женщину, что Мамою зовётся.
Дай, Боже, ей Добра, Тепла, Любви,
Пусть вложенное ей вдвойне вернётся.

Я благодарна ей, Господь, за всё:
За ночь без сна и слёзы на подушке,
За детство беззаботное своё,
За вкусный борщ, красивые игрушки.

Я помню всё из детства, каждый миг,
И с благодарностью то время вспоминаю.
Её, Всевышний, Ты благослови,
Здоровья маме дай, я умоляю.

Я повзрослела ‒ сыновья свои,
Но без её тепла я замерзаю,
И если шторм иль буря на пути,
Как в детстве, снова к маме прибегаю.

Закрыв от бед меня своим крылом,
Всегда поддержит делом или словом.
Благослови её, Господь, за то,
Что в жизни ‒ мне опора и основа.

Молитва о маме ‒ это трепетное обращение к Всевышнему.

#2
Молитва за маму

Помоги, Господь, моей маме,
Сохрани её и спаси.
Утоли все её печали,
Все тревоги прочь унеси.
Отведи от неё недуги,
Все болезни её исцели.
Поцелую мамины руки
И Тебе поклонюсь до земли.

Будь к ней милостив, Боже Святый,
Укрепи её силы и дух.
Бог-Спаситель, за нас распятый,
Не отринь, приклони Свой слух
Ты к молитве моей тревожной,
Ради Мати Пречистой Твоей.
Всё, Господь, для Тебя возможно.
Ты же слышишь молитвы детей.

Не оставь, Господь, мою маму,
Исцели её, благослови,
Мою милую, добрую самую.
Благодать ей Свою яви.

Молитва о маме ‒ благая песнь души.

#3
Молитва о маме

Встану в чистом поле, словно в храме,
Сердце, как лампаду, засвечу
И, не о себе моля, о маме,
Матери Небесной прошепчу:

«Сделай так, чтоб мама не болела,
Чтобы не кружилась голова,
Чтобы душу ей, как вражьи стрелы,
Грубые не ранили слова!

Пусть над ней не кружат злые тучи
Горестей, обманов и войны.
По ночам бессонница не мучит,
Дни же будут радостны, как сны!

И хоть жизнь, подобно киноплёнкам,
Не прокрутишь, вспять пустив года,
Я готова вечно быть ребёнком,
Чтоб она осталась молода!

Нет на свете ничего дороже
Глаз родных счастливого огня!
Так храни её о, Матерь Божья,
Как её любовь хранит меня!»

Молись, дитя, за маму, пока она жива!

#4
Молитва о маме

Господи, спаси и сохрани
Женщину, что жизнь мне подарила,
И в далёких странствиях моих
Путь-дорогу вслед благословила.
Я молю: согрей её теплом
В миг, когда на сердце одиноко,
Радостью пусть будет полон дом,
Счастье не уходит от порога.

Господи, спаси и сохрани
Женщину, что жизнь мне подарила,
И поступки грешные мои
За меня давно все отмолила.
Я прошу: даруй ей долгий век,
Сбереги от горя и печали,
В окнах пусть сияет яркий свет
Зимними холодными ночами.

Господи, спаси и сохрани,
Женщину, что жизнь мне подарила,
В доброту и искренность людей
Верить и быть смелой научила.
Дай ей, Бог, здоровья и любви,
Блага, что на нашей есть планете,
Сердце от разлук убереги,
Чтобы рядом были внуки, дети.

Господи, спаси и сохрани.
Нету в мире женщины дороже.
На коленях пред Тобой стою,
За неё молю Тебя, о Боже!

Молитвы о здоровье и благополучии мамы должны не сходить с ваших уст.

#5
Благослови, Господь, старушку-мать!

Благослови мою старушку-мать!
Храни Ты её разум, дух и тело!
Я знаю: в её жизни Бога знать ‒
Было тем лучшим, что она имела.

Она всегда молилась горячо,
Могло ли это в Небесах забыться?
Ей было в жизни плакать от чего
И было за кого Тебе молиться.

Господь, всё меньше силы у неё,
Ей времени всё меньше остаётся,
А право на бессмертных житие
Ей вымолить никак не удаётся.

Ещё не все сегодня спасены,
Которых, ради Господа, родила.
Ей страшно, что ловушка сатаны
Их до сих пор ещё не отпустила.

Благослови, Господь, старушку-мать!
Ты знаешь: дни земные скоротечны.
Всех тех, которых Ты хотел ей дать,
Позволь ей видеть в Твоей славе вечно!

Поздравления с Днём матери в стихах и прозе с открытками
Стихи о маме и для мамы с картинками

Если страничка оказалась Вам интересной и полезной или у Вас есть чем поделиться,
оставьте, пожалуйста, свой комментарий. Будем Вам очень благодарны.
☸ ڿڰۣ–

Стих «Молитва матери». Прочтитеее. Оч трогательный, до слез…

Друзья! Заранее прошу прощенья,

Быть может и не время это вспоминать,

А я вот вспомнил, вспомнил все мгновенно:

Деревню нашу, дом, отца и мать.

Отец и мать мне часто говорили:

’’Сыночек, милый, к Богу обратись!’’

И ежедневно обо мне молились,

Но я любил совсем другую жизнь.

Вино, друзья и сотни развлечений

Мне ослепили сердце и глаза.

И, ослепленный, с диким наслажденьем

Смотрел я в рюмку, а не в небеса.

Молитвы для меня страшнее яда были,

О боге я и слышать не хотел.

Летели дни… жил в грязи и в пыли…

И думал я, что это мой удел.

Мне не забыть, наверное, навеки

Тот страшный день – отец мой умирал…

Из материнских глаз слез вытекали реки,

А я стоял хмельной и, хохотал:

Читайте так же:  Молитва о новопреставленной до 40 дней

’’Ну, где же Бог твой? Что ж ОН не спасает?

Он Исцелитель, что ж ты не встаешь?!

Без Бога люди тоже умирают,

И ты, отец, как все, в земле сгниешь’’.

Он улыбнулся и сказал сердечно:

’’Я жив еще, а ты, сынок, мертвец,

Но знай, что мертвым ты не будешь вечно,

И вскоре воскресит тебя Творец’’.

Отца похоронили…Мать молилась,

Втройне молилась о душе моей.

Потоки слез, что за меня пролились,

Я буду помнить до скончанья дней.

Ну, а тогда я думал по – другому…

Была противней мать мне с каждым днем.

И вот однажды я ушел из дома,

Глубокой ночью, словно вор, тайком.

Теперь кричал я: «Вот она свобода!

Теперь я волен в мыслях и делах».

Не знал тогда я то, что жизнь – болото:

Ступил на кочку и увяз в грехах.

И жизнь меня как щепку закрутила

В водовороте суеты и зла.

Вначале хорошо кружиться было,

Но вскоре заболела голова.

И вскоре стал ужасной, страшной мукой

Мне каждый круг и каждый оборот.

Я волю напрягал, ум и до боли руки,

Но жизнь – водоворот, водоворот…

«Друзья»! О, Лживое, обманчивое слово,

Водоворота самый первый круг.

О, если б жизнь могла начаться снова,

Со мною б был Единственный и самый лучший Друг!

Молитва о маме

(Валентине Нечаевой-Лебедевой посвящается)http://stihi.ru/avtor/slavie

Господь, прошу тебя, благослови
Ту Женщину,что Жизнь мне подарила.
Отдавшую большую часть Души,
Что столь Любви своей в меня вложила.

Прошу тебя, Господь, благослови,
Свет-Женщину, что Мамою зовется.
Дай Боже ей, Добра, Тепла, Любви
Пусть вложенное ей вдвойне вернётся.

Я благодарна ей, Господь, за всё-
За ночь без сна и слезы на подушке,
За детство беззаботное своё.
За вкусный борщ, красивые игрушки.

Я помню всё из детства — каждый миг
И с благодарностью то время вспоминаю.
Её, Всевышний, ты благослови,
Здоровья Маме дай, я умоляю.

Я повзрослела, сыновья свои.
Но без её тепла я замерзаю
И если шторм иль буря на пути,
Как в детстве — снова к Маме прибегаю.

Закрыв от бед меня своим крылом,
Всегда поддержит делом или словом.
Благослови её, Господь, за то,
Что в жизни мне опора и основа.

«Мамина молитва» (пісня невідомого автора)

Пісню «Мамина молитва» виконує Отець Василь Брона (відео):

МАМИНА МОЛИТВА

Співає Отець Василь Брона, УГКЦ.

(Слова, музика: автор — невідомий)

Мамина молитва, наче білі крила,
на дорогах долі скріпить, піднесе.
Мамина молитва, як цілюща сила,
Сонечком засвітить, щастя принесе.
Мамина молитва, коли перші кроки
Чи світанок тихий, а чи ніч ясна.
Мамина молитва у дитячі роки
Поруч все зі мною чиста, як роса.

Помолися, мамо, і за сина й дочку.
Помолися, рідна, за своїх внучат.
Одягнися, мамо, в вишиту сорочку
І збирай родину за столом у сад.

Мамина молитва на стежках чужини
У її обіймах мені так тепло!
Мамина молитва у тяжких хвилинах
Відвертає злобу, розсіває зло.
Мамина молитва і мости збудує
І розділить море, проби перешкод.
Мамину молитву Господь все почує
Схилиться до мами із своїх висот.

Помолися, мамо, і за сина й дочку.
Помолися, рідна, за своїх внучат.
Одягнися, мамо, в вишиту сорочку
І збирай родину за столом у сад.

Текст пісні «Мамина молитва» з акордами:

C Gm A Dm B Gm A Dm

Dm A Gm
Мамина молитва, наче білі крила,
A Dm D
На дорогах долі скріпить, піднесе.
Gm A B Gm
Мамина молитва, як цілюща сила,
Dm A Dm
Сонечком засвітить, щастя принесе.
A Gm
Мамина молитва, коли перші кроки,
A Dm D
Чи світанок тихий, а чи ніч ясна.
Gm A B Gm
Мамина молитва у дитячі роки
Dm A Dm
Поруч все зі мною чиста, як роса.

Приспів:
D Gm Dm
Помолися, мамо, ти за сина й дочку,
A Dm D
Помолися, рідна, за своїх внучат.
Gm Dm
Одягнися, мамо, в вишиту сорочку
Gm Dm A Dm
І збирай родину за столом у сад.

Мамина молитва на стежках чужини,
У її обіймах мені так тепло.
Мамина молитва у тяжких хвилинах
Відвертає знову, просіває знов.
Мамина молитва і мости збудує,
І розділить горе, проти перешкод.
Мамину молитву Господь все почує,
Схилиться до мами із своїх висот.

Gm Dm A Dm
І збирай родину за столом у сад.

Більше пісень про маму на «Малій Сторінці»:

Дивіться також увесь розділ «Музика» на нашому сайті:

«Музика — це мова почуттів.»

Тетяна Строкач. Вірші про маму: не дитячі поезії, присвячені найдорожчій у світі людині.

Тетяна Строкач

Матусенько, голубонько моя

Матусенько, голубонько моя,
Лише тобі — весняні пишні квіти!
Немов би світанковая зоря,
Синам і донькам у житті ти світиш.

Матусенько, на скронях сивина,
Лице у зморшках, руки з мозолями.
Та наймиліша дітям ти одна.
Оспівана найкращими піснями.

Матусенько, роки вперед спішать.
Дорослі діти, внуки підростають.
Нехай квітує твій життєвий сад
І родять у нім щедрі урожаї!

Матусенько, прийду на твій поріг,
Вклонюся низько, пригорну до серця.
Твоя молитва — вічний оберіг,
Що крізь віки у душах озоветься.

Матусям уклонімось знов і знов.

Матусям уклонімось знов і знов.
Бо нам життя вони подарували.
І неосяжна мамина любов
В усі часи дітей оберігала.

Молитва порятує від біди,
Благословення дасть і щастя, й долю.
Ми вдячні Вам, матусі, за труди,
Хай радості у Вас буде доволі.

Хай не торкається очей сльоза,
Хвороби давні хай не докучають.
Хай райдугою зміниться гроза!
Частіше діти й внуки приїзжають!

Цілуєм Ваші руки золоті,
Чоло у зморшках, сивину на скронях.
Ви — найдорожчі наші у житті!
З любов’ю світ тримаєте в долонях!

Не ображайте матерів

Не ображайте матерів
Байдужістю, нещирим словом —
Дзвоніть, пишіть, допоможіть,
Щоб сум не жив у серці знову.

Не ображайте матерів,
Знайдіть для них хоча б хвилину.
Хай зазвучить в їх душах спів
І щастям заіскриться днина!

Не ображайте матерів,
Не крайте зраненого серця.
Той біль від вчинків і від слів
До вас у дітях повернеться.

Не ображайте матерів!
Любов хай серце зігріває.
Молитва — мамин оберіг —
Від бід завжди вас захищає.

Мамо! Я прийшла.

Мамо! Я прийшла. Не зустрічаєш?
Вже з берізки листя облітає.
Принесла тобі, матусю, квіти.
Осінь. І шепоче тихо вітер.
Ніби розмовляєш ти зі мною.
Жаль, не часті зустрічі з тобою.
Сумно. Розумію через роки
Всі ті сльози, що росили щоки,
Й біль, що сковував і душу, й тіло.
. Не вернути, як би не хотіла.
Дивишся на мене ти із фото.
Вже минулись болі і турботи.
У твоєму домі спокій. тиша.
Помолюсь. Почує хай Всевишній.

Мамо, я так за тобою сумую.

Мамо кохана! Подумки лину
В наше минуле, хоча б на хвилину.
Ти молода й дуже-дуже вродлива.
Тільки от доля твоя нещаслива.

Ще у дитинстві лишилась без мами,
Мамина ласка приходила снами.
Вік весь трудилась. Так тяжко бувало.
Праця й війна вас тоді гартували.

Ти вдалась в маму: весела, розумна,
Все щебетала. З тобою не сумно.
І хоч як складно в житті не бувало,
Вчилася гарно і вчителем стала.

Читайте так же:  Молитва для ума

Скільки є діток, яких ти навчала!
Вдячні вони за знання, що давала.
Завжди в пошані і завжди в турботах.
Дім щоб в порядку, город і робота.

Та з особистим не склалось життям.
Зовсім в минуле нема вороття.
Навіть згадати його не хотіла.
Вік свій прожити без НЬОГО зуміла.

Вдячна тобі, що мене ти зростила,
Де тільки в тебе знаходились сили?
Як я тебе крізь роки розумію.
Та вже сказати тепер не зумію.

Хочеться так пригорнутись до тебе.
І розповісти про наші проблеми,
І запитати у тебе поради.
Внуки побачить тебе будуть раді.

От би посидіти нам за столом.
Свято зустріти, вітати з Різдвом!
Свічка горить. І молитву скажу я.
Мамо! Я так за тобою сумую.

Осінь. Шурхіт листя під ногами.

Осінь. Шурхіт листя під ногами.
І жоржини з сумом відцвітають.
Свято. Вчителів усі вітають.
Знову лину я в думках до мами.

Мамо люба! Нині — наше свято!
В нас з тобою вдячні діти-квіти.
Як же з цього щиро не радіти.
Та лиш в тиші змушена мовчати.

Бо твій образ — у душі і в серці.
Із берізки вітер лист зриває.
Він в зажурі тихо опадає.
Ніжним спомином до мене повернеться.

Мама в сон прийде. Голубка сива.
Поцілує, пригорне до себе.
Боже! Я молитимусь до тебе.
Пам’ять вічна. Осінь. Так журливо.

. Вже не свято.

День народження мами, на жаль, вже не свято.
Я сумую, бо день цей лиш на спомин багатий.
Принесу мамі квіти. У думках лиш полину
У минуле, в дитинство хоча б на хвилину.

Мамо рідна, матусю! Так тебе розумію.
Може, здалека чуєш, що сказати не смію.
Я сама вже бабуся, щастя й горе пізнала,
Та твоєї поради так мені не хватало.

Щоб, як доню маленьку, обняла, приласкала,
Пожаліла. Й від мене біди всі відігнала.
Шелестить лиш берізка, розмовляє зі мною.
У скорботі і в тиші край могили постою.

Берізка віти похилила.

Берізка віти похилила.
В зажурі листячко шумить.
Моя матуся. Ненько мила.
Ти вирішила тут спочить.

В минулому лишились болі,
Хороші спогади й сумні,
І непроста жіноча доля,
Й нелегка праця день при дні.

Тепер лиш з вітром розмовляєш,
Приходиш в спогади і сни.
Я вірю, все про мене знаєш.
Як Ангел, біди відверни!

Молюся Господу за тебе.
У храмі свічку запалю.
. Дощем осіннім плаче небо
Від невимірного жалю.

Цю мить ніколи не вернуть назад.

Квітують буйно айстри та жоржини.
Я подумки в своє минуле лину.
Жива матуся. Діти ще малі.
Осінні барви в нашому дворі.

П’янить собою м’яти аромат,
Червоним кетягом звисає амарант,
І паничі плетуться і цвітуть,
Скрізь чорнобривці й повняки ростуть.

Стоїть матуся серед цих квіток.
І пригорнула внученят-діток.
Як зараз, чую квітів аромат.
Цю мить ніколи не вернуть назад.

До тебе, мамо, в радості й журбі.

Стежину, що вертає до села,
Встеляє Осінь знову жовтим листям.
Якби ж ця Осінь так зробить могла,
Щоб мріям всім дано було здійсниться.
Щоб вийшла мама встрітить на поріг.
І приголубила. і стиха запитала:
— Чи не знесилилася, доню, від доріг,
Якими по життю ти мандрувала?
Чи не болить сердечко від утрат?
Чи не стомились руки від роботи?
Нехай же Бог воздасть тобі в стократ
За доброту, за ласку і турботу.
Присядь же, моя доню, відпочинь.
Обід для тебе я приготувала.
— Матусенько! У небо знов не линь.
Так довго зустрічі цієї я чекала.
Погляну дай у віченьки сумні.
І поцілую зморщені долоні.
Погладжу пасмо кіс у сивині.
Допоможи. і дай пораду доні.
Та лише вітер в листі шелестить.
Чуть помах крил птахів, що відлітають.
І знову сум. По краплі кожну мить
Дощ монотонно, гулко відбиває.
До тебе, мамо, в радості й журбі,
В думках і снах я лину знов і знову.
Своїм життям завдячую тобі,
Моя рідненька. зоре світанкова.

Дорога до мами.

Дорога до мами. Дорога до мами..
Застлана пожухлими вже споришами.
Вже Осінь її падолистом вкриває.
Як стрічечка, в’ється. Роками петляє.

Дорога до мами — зі спогадів, смутку.
Дитинства синіють на ній незабудки.
Червоні жоржини яскраво квітують,
П’янкі чорнобривці та айстри чарують.

Дорогу до мами вкривають тумани.
І обриси смутні. і тіні незнані.
Дорога в думках. через серце прослалась.
. Там мама назавжди живою зосталась.

Осінні тумани стелилися болем.

Осінні тумани стелилися болем.
А ранки холодні студили думки.
Давай поговоримо, мамо, з тобою,
Гортаючи в тиші життя сторінки.

Згадаєм минуле. Коли ти чекала,
Схилившись в зажурі, на мене завжди.
Тепер вже моїм добрим Ангелом стала.
Спаси. і зумій зберегти від біди.

Матусю моя. Знову Осінь царює.
З вітрами- у душу, з сльозами- дощем.
Самотністю з нею ділитися мушу,
Відчувши у серці пронизливий щем.

В холодних обіймах зігрітись не можу.
Дай, Осене мила, хоч краплю тепла.
А спогад про маму знов душу тривожить.
Стомилася жити. У вічність пішла.

В тиші свічі горять.

Обірвалось життя. Без матусі лишилися діти.
І внучата малі вже не будуть бабусі радіти.
Засипає зима і жалі, і всі болі, й тривоги.
Й білим снігом вкрива вже до іншого світу дорогу.

Недосказанність слів. недоспівана мамина пісня.
І калинові грона, мов жар, пломеніють вогнисто.
Руки-крила згорнули в скорботі дві доні-пташини.
В тиші свічі горять. І молитви слова в небо линуть.

Світлим ангелом мама назавжди залишиться в серці.
Час лікує? Навряд біль в душі цей із часом минеться.
Дні за днями минатимуть, сплинуть роки за роками.
А матуся-лебідка завжди буде поруч із вами.

Поцілує зимою у щічку, як ніжна сніжинка.
Теплим вітром осушить журливу сльозинку-краплинку.
Листя шепотом знов заспіва для внучат колискову.
І найкращою квіткою рідних порадує знову.

Лиш у снах до дітей завітає на щиру розмову.

Моя голубко сизокрила.

Моя голубко сизокрила,
Зірниця в небі осяйна,
Як пісня, щира, рідна й мила,
І життєдайна, як весна.

Тобі, матусенько, вклонюся,
Складу подяку за життя.
В твоїй любові розчинюся,
Відчувши наших душ злиття.

Ти в сивім мареві розтала
Бузковим цвітом запашним.
Молитва лиш твоя зосталась,
Як оберіг у світі цім.

Материнська ласка

Материнська ласка, батьківська любов.
Спогади ятряться в серці знов і знов.
Пісня колискова у душі бринить,
І поради слушні згадую щомить.

Пригортала хата нас, малих, теплом,
Пахли руки мами хлібом й молоком.
Розцвітала м’ята, мальви край воріт,
І такий безкрайній простилався світ!

Нас манили далі і нове життя,
Та нема в минуле більше вороття.
Опустіла хата, мальви відцвіли,
І пішли у вічність ті, хто там жили.

Лиш шепоче вітер про минулі дні,
Розгойдавши віти, наспіва пісні.
Материнська хата, батьківська любов.
Спогади ятряться в серці знов і знов.

Розмова з мамою

Мамо моя, незгасимая зоре!
Сяєш мені і у радості, й в горі,
В сни завітаєш, мене приголубиш.
Знаю, що доню свою дуже любиш.

Читайте так же:  Молитва на благополучие и достаток детям

Завше мені нагадаєш про себе —
Першим підсніжником, хмаркою в небі,
Шелестом листя і співом пташиним.
От би побачити. Хоч на хвилину.

Висловить все, що раніш не сказала,
Нам би хвилиночки стало замало.
Подумки знову я лину до тебе,
З болем і сумом вдивляючись в небо.

Згадую часто твоє влучне слово,
Пісню і казку, і щиру розмову,
І нелегку твою долю жіночу,
Дні у труді і недоспані ночі.

Ти вже пробач мені, мамо рідненька,
Що у тривозі боліло серденько.
Дякую, рідна, за всю допомогу,
І у молитві звертаюсь до Бога.

Лишилися думки. і спогади. й вірші.

Знов осінь на порі. І квітнуть знов жоржини.
Так хочу, як колись, їх дарувать тобі.
Це зможу лиш у сні. У мріях лише лину
До тебе, люба мамо, у смутку і журбі.

Вже діти підросли. і сивина на скронях.
Так хочеться назад минуле повернуть.
Відчути, як колись, тепло твоїх долоньок,
І обійнять тебе, до серця пригорнуть.

Матусю! Ти пробач, що вчасно не сказала
Тобі всіх ніжних слів, що маю у душі.
Пройшло 12 літ. Тебе з нами не стало.
Лишилися думки. і спогади. й вірші.

Малюнки — Олександра Охапкіна, Василя Євдокименка.

Дивіться також на «Малій Сторінці»:

20 віршів та пісень про маму

Тема про маму дуже популярна, тому й пісень написано багато.

Ми підібрали для вас найкращі. Ті, якими славиться Україна у світі.

ШАНУЙТЕ МАТЕРІВ

Шануйте матерів, святих Господніх дочок,
Бо їхні сльози — як густа роса —
З очей котилися повільно опівночі,
Нам кроплячи дорогу в небеса.

Щоб ми не дихали гріховним пилом світу
І не сліпив нам очі промінь зла,
Щоб ми могли протистояти вітру —
Молитвою нас мати берегла.

Щоб багатіли ми душею, а не грішми,
Ціну любові знали у житті…
Але розмови всі облишмо,
А пошукаєм почуття святі.

Ніхто з людей не любить так, як мати,
Ніхто не пробачає, як вона.
Їй перед Богом ще за нас відповідати,
А ми й не бачили, що в косах — сивина…

Що руки погрубіли від роботи,
Що зморшки впали на ясне чоло…
Але не зменшились душі її щедроти
І серце таке ж юне, як було.

Всі наші долі нею пережиті,
Їй біль дітей — немовби власний біль.
Її повчання — як волошки в житі,
А наш характер — як надутий джміль.

Її пісні, немов вечірні зорі,
Мережили нам безтурботні сни.
І коли снігом замітало все надворі,
Була нам мати квіткою весни.

Тож хай не в’яне материнська доля,
Хай не змовкає пісня на вустах.
Шануйте матерів — це Божа воля,
Вони ж свої нам віддали літа.

Нехай тепер радіють нашим крокам,
І щоб ці кроки — у небесний дім.
Немає матерів в нас одиноких,
Буває, діти залишають їх…

О, дай синівської нам, Господи, любові!
Дай слів прощення і подяки слів!
Щоб ми в житті завжди були готові
До ніг припасти наших матерів…

За плетеним тином хата маленька,
Чекає родину мати старенька,
І я поспішаю до рідного дому,
Забувши про горе, забувши про втому.
В натруджені руки я знов пригортаюсь,
Пробачте, що рідко, але сповідаюсь,
Про свої спокуси, що часто вам снились,
Про те, що ми, діти, до вас забарились.
О, мамо, я скучив за подихом печі,
За рідним садочком, що лине на плечі,
Я хочу присісти на збитім порозі,
І хліба поїсти, що сниться в дорозі.

ЧУЄШ, МАМО

Рідна мамо, добра ти моя ненько,
Мамо, мамо, вишенько біленька.
Чуєш, мамо, горлиця мені знову
Нагадала давню пісню колискову.
Мамо, мамо, горлиця, як ти, сива
Проліта крізь літа давнім спомином щаслива.
Чуєш, мамо, більшого нема дива
За пісні, що ти дала як папороть цвіла.

Приспів:
Що було — відбуло, наче сніг зійшло,
Наче сон перейшло молоде чоло.
Що було відбуло за туманом літ
Тільки ти, як тоді, розвидняєш світ.
Що було — відбуло, а тебе зову,
Запитай, запитай, чи я так живу.

Чуєш, ненько моя, вічна пісня та,
Що з дитинства несу через всі літа.
В полі, мамо, з пісні проросло жито,
Буде, мамо, наша пісня жити.
Мамо, мамо, пісня край твого поля,
Вічний сон солдата береже тополя.
Мамо, мамо, край сльози твого болю
Ти мені по війні дарувала щастя-долю.
Чуєш, мамо, учини ж мою волю
Доки світ в моїм вікні даруй свої пісні.
Приспів.

ТАКА РОСА

Така роса,
Така роса прозора…
Стрічаю сонце
В полі за селом,
Де квіти польові,
Неначе зорі,
Торкає вітер
Лагідним крилом.
Аж ось, проміння
Розпростерло руки
І спрагло п’є,
Спиває всю росу.
І враз, стріпнувшись,
Подались на луки,
А я додому
Сонечко несу.
А ще в село
Несу пучок волошок.
Ці квіти ніжні
Синьо-голубі —
Тобі, моя єдина
І хороша,
Найкраща в світі,
Матінко, тобі.

МАТЕРІ

«Жди меня, и я вернусь».
К. Симонов

Жди мене, мамо, у кожну хвилину,
Жди у жорстоку добу,—
Доки ти ждатимеш — я не загину,
Я переможу судьбу.

Жди, хоч недоля нас тяжко карає,
Жди у терпінні, в сльозах,—
Я крізь розлуку і відстань безкраю
Лину до тебе, як птах.

Жди серед ночі — до самого рана,
Жди — чи зима, чи весна,—
Може, якраз я прилину й неждано
Стукну у шибку вікна.

Жди на Великдень, коли розговлятись
Будеш з малими дітьми,—
Може, і я завітаю на свято,
Наче воскреслий з тюрми.

Жди й на Різдво — не зневіришся, мамо,
Жди — не давайся журбі,—
Може, я пошепки з колядниками
Заколядую тобі.

Жди ненастанно — у дощ і в погоду,
Жди в хуртовину й жару,—
Я повернуся до рідного роду
І сльози тобі обітру.

Жди, хоч почуєш, що я вже в могилі,
Не подавай за впокій,—
Я тобі вогником на небосхилі
Сіятиму в пітьмі тяжкій.

Жди: що б не сталось — я вирвусь з неволі,
Жди з-під землі й з-під води,—
Я переможу всі муки і болі,
Тільки ти жди мене, жди!

МАМИНЕ СЛОВО

Я в світі прийшов із маминого слова,
Пробився, наче із яйця, пташа.
Та наді мною шкаралуща нова —
І в ній тепер живе моя душа.

То — космосу яйце. Я бачу в ньому
Вогненні тріщини, коли заграє грім,
Та не дійду ніколи до пролому,
Що міг би стати виходом моїм.

Вертаюся до рідного порога,
Будую над собою укриття.
Від матері до матері дорога —
Це просто називається — життя!

СЕРЦЕ МАТЕРІ

Я не забуду і на мить
Про ніжність сонячного серця.
В дитини пальчик заболить,
А в серці матері озветься.
І доброта, і теплота
Поєднані у серці тому.
Пролинули грімкі літа,
А пам’ять поверта додому,
Де твій дитячий милий світ,
Де вчила слову рідна мати,
Де на сторожі ваших літ
Було найважче їй стояти.

ДВА КОЛЬОРИ

Як я малим збирався навесні
Піти у світ незнаними шляхами,
Сорочку мати вишила мені
Червоними і чорними нитками.

Читайте так же:  Молитва за здоровье внуков

Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне — то любов, а чорне — то журба.

Мене водило в безвісті життя,
Та я вертався на свої пороги,
Переплелись, як мамине шиття,
Мої сумні і радісні дороги.

Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне — то любов, а чорне — то журба.

Мені війнула в очі сивина,
Та я нічого не везу додому,
Лиш згорточок старого полотна
І вишите моє життя на ньому.

Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне — то любов, а чорне — то журба.

НАША МАТИ – СИВАЯ ГОРЛИЦЯ…

Борис Олійник
Наша мати — сивая горлиця.
Все до її серденька горнеться:
Золота бджола — намистиною,
Небо — празниковою хустиною,
Сивий дуб — прокуреним прадідом,
Білочка — мальованим пряником,
Жура-журавель над криницею —
Чистою сльозою-водицею,
А земля — пшеницею ярою,
А літа — замисленим явором,
Що із сорок першого журиться:
«Де ж це, молодице, твій суджений?»
Місяць — непоколотим золотом,
А береза — вранішнім солодом,
Хата — ластівками над стріхою,
А туман — вдовиною втіхою.
Крашанкою — сонечко в миснику.
А вона до всіх до них — піснею.

МАМИНІ ОЧІ

Павло Дворський
Вже вечір приліг біля хати,
У золоті верби старі,
З надією дивиться мати
На плетиво сивих доріг.
Приспів:
Мамині очі, як зорі ясні,
Мамині очі бувають сумні.
Коли нас немає, коли виглядають,
Мов долю і ночі і дні.
Надію у серці плекає
І стелить задуму на шлях,
Іскринками сонця палає
У маминих добрих очах.
Приспів
В них ласка любов’ю зігріта,
Озерця земного добра,
В них промені ясного літа
І рокиво цілих порад.
Приспів

ПІСНЯ ПРО МАТІР

Посіяла людям літа свої, літечка житом,
Прибрала планету, послала стежкам споришу.
Навчила дітей, як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегко – і тихо пішла за межу.

– Куди ж це ви, мамо?! – сполохано кинулись діти.
– Куди ж ви, бабусю? – онуки біжать до воріт.
– Та я ж недалечко. де сонце лягає спочити.
Пора мені, діти. А ви вже без мене ростіть.

– Та як же без вас ми. Та що ви намислили, мамо?
– А хто нас, бабусю, у сон поведе по казках?
– А я вам лишаю всі райдуги із журавлями,
І срібло на травах, і золото на колосках.

– Не треба нам райдуг, не треба нам срібла і злота,
Аби тільки ви нас чекали завжди край воріт.
Та ми ж переробим усю вашу вічну роботу, –
Лишайтесь, матусю. Навіки лишайтесь. Не йдіть!

Вона посміхнулась, красива і сива, як доля,
Змахнула рукою – злетіли у вись рушники.
«Лишайтесь щасливі», – і стала замисленим полем
На цілу планету, на всі покоління й віки.

Марія Звірід
* * *
Жінка задивилася у дзеркало,
Посміхнулась трішки гіркувато.
Лиш зіниці — яблуневі зернятка,
Зазвучали теплою Сонатою.

В тій Сонаті – грози, сонце, райдуги,
Сміх весняний і мінор осінній.
Серце заметіль вишневу згадує
І світанок Щастя ніжно-синій.

За вікном вербу гойдає вітер
І смичком виводить тихе скерцо.
Жінка до грудей притисла квіти —
І тепліше стало її серцю.

Бог схилився над її душею.
Огорнув долонями з любов’ю,
Світ зігрітий жінкою цією,
Сонце носить скрізь вона з собою.

Ви — та Жінка, що приносить свято,
Ви — та Скрипка, гоїте зажуру.
Пташка Ви, що створена співати
Серед дня і в опівнічну пору.

Дзеркало вдивляється у Жінку.
В чистий образ святості й спокою.
Витесану Богом, мов сопілку,
Що цей світ озвучує собою.

ПІСНЯ ПРО МАТІР

Музика: В. Їжак
Вірші: Степан Пушик
Виконує: Михайло Сливоцький
Акомпанує: інструментальний квартет “Усмішка”

Земля молодіє від рясту, від сонця, від цвіту,
Душа, мов калина, росте і цвіте від тепла.
Нічого не треба, нічого не хочу від світу,
Лишень аби мати на білому світі була.

З-за гір віє вітер, в степах повмирали морози,
Шумлять осокори, весняно зітхають гаї,
А мати старенька стоїть на високім порозі,
Та й думає мати, як мають ся діти її.

А діти світами, а діти у веснах та в зимах,
Приїдуть і скажуть: “Нам двері, матусю, втворіть”.
І доти всі діти живуть по світах молодими,
Допоки чекають, допоки живі матері.

Земля дочекалась і рясту, і сонця, і цвіту,
Душа, мов калина, росте і цвіте від тепла.
Нічого не треба, нічого не хочу від світу,
Лишень аби мати на білому світі жила.

Із Києва чи Львова, Бордо чи Амстердама,
З доріг далеких і чужих порогів
Ми їдемо у місто,
де нас чекає мама,
Ми завжди повертаємось додому.
Так часто не встигаєм сказати, що хотілось,
Бо час розлуки нас наздоганяє.
В тих зустрічах коротких ціле життя вмістилось,
В якому мама завжди нас чекає.
Приспів:
Будь здорова, мамо,
Будь щаслива, мамо,
Найвірніший і найкращий друг.
Не сумуй так, мамо,
Не тривожся, мамо,
Бо любов твоя рятує від розлук.
Ти завжди зрозумієш, підтримаєш, порадиш,
Які б нас не спіткали буревії,
Ти все на світі знаєш, ти серцем відчуваєш,
Що сповнене любові і надії.
Приспів

МАТЕРИНСЬКА ЛЮБОВ

Від порога дитинства у далекі світи
Пролітають птахами дні за днями, роки.
Та куди б не занесли мене долі дороги,
Скрізь мене зогрівала твоя вірна любов.
Вона вчила любити найдорожче у світі,
Рідну матінку-землю вона вчила любить.
Приспів:
Твоя любов дає мені наснагу,
Твоя любов веде в незнаний світ.
Так буть вовік, благословенна мати,
Твоя любов вчить, як у світі жить.
І куди б не занесли, мене долі дороги.
До батьківської хати вічно кличуть мене
Твої стомлені руки, такі ніжні, ласкаві,
Твоя вірна, безмежна, материнська любов.
Приспів

Забери мене у моє минуле,
Ніжно пригорни уві сні, як колись.
Всі слова лихі ти давно забула,
Що сталося з нами, пригадай, помолись.
Я б тобі приніс всі ліки від сліз,
Сльози старих образ, що пролягли поміж нас,
Я б тобі співав про те, як чекав,
Зустрічі чекав один, не помічав часу плин.
Приспів:
Я закричу, я крізь роки полечу,
І лише твоє ім’я, мамо моя…
Я закричу, цього щастя досхочу
Даруватимуть мені твої руки неземні.
Я уже давно від образ не плачу,
Тане, наче лід, назавжди біль розлук,
Відчиню вікно і тебе побачу,
Зігріється серце від тепла твоїх рук.
Я б тобі приніс всі ліки від сліз,
Сльози старих образ, що пролягли поміж нас,
Я б тобі співав про те, як чекав,
Зустрічі чекав один, не помічав часу плин.
Приспів

Молитва вірш про маму
Оценка 5 проголосовавших: 1

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here